четвер, 12 листопада 2020 р.

 

6 КЛАС

Українська мова

(13.11.2020)

Письмовий твір-роздум про вчинки людей на основі власних спостережень і вражень у художньому стилі  з використанням фразеологізмів

 


1.      Пригадайте типи мовлення  в українській мові  та назвіть основні ознаки опису, розповіді, роздуму.

   2. Кожен тип мовлення має свою структуру. Такою для роздуму є: теза — аргумент —   висновок. Подумайте, чим зумовлена саме така його будова.

 

3.

— Коли ми кажемо «треба подумати» — це значить, що нам необхідно з’ясувати для себе: чи ми схвалюємо, чи ні, чи згодні ми, чи заперечуємо. Але для того щоб прийняти конкретне рішення, ми повинні мати певні підстави. Необхідно довести правильність того чи іншого рішення. Звідки беруться аргументи? Перш за все із власного досвіду, на підставі коментування дорослих, на основі прочитаної інформації. Таким чином, приймаючи якесь рішення, ви не тільки висловлюєте згоду чи протест, а й коментуєте, чому саме таке рішення ви прийняли, що для вас послужило аргументом. Звичайно, фіналом висловлювання буде висновок. Усі ці міркування разом і будуть висловлюванням типу роздуму.

4. Прочитати текст мовчки. Елементи яких типів мовлення поєднано у тексті? Прочитати речення, які є тезою. Чи достатньо доказів наведено в тексті? Відповідь обґрунтувати.

 НАЙКРАЩЕ В ЛЮДИНІ — ЇЇ ДУША

    До нашого класу прийняли новеньку дівчинку. Вона була негарна, не така спритна, як інші, та ще й в окулярах. Дівчата неприязно поставилися до новенької, хлопці також. Тетяна, так звали дівчинку, училася добре, але почувалася в класі дуже самотньо.

    Узимку, коли лютував грип, вона захворіла, і близько тижня її не було в школі. Ми з Сашком вирішили зробити добру справу — провідати Тетяну. Те, що ми побачили в неї, нас вразило. Уся кімната була в якихось масках, черепашках, томагавках, і чого там тільки не було. Тетяна розповіла, що її батько працює на кораблі, багато чого бачив у своєму житті і на згадку про ті місця, де побував, привозив фотографії, слайди та суве¬ніри. Ми наче поринули в якийсь казковий світ, роздивлялися все, слухали розповіді Тетяни, яка багато читала, і незчулися, як настав вечір.

    Потім ми часто заходили в гості до дівчинки і переконувалися, що були дурнями, коли за зовнішністю не розгледіли душевної щирості Тетянки. Тепер ми дружимо втрьох і збираємося стати великими мандрівниками. Отже, я зрозумів: головне в людині — це краса душі, а не зовнішність…(З журналу).

 

Теза — основне твердження, чітко сформульована думка, правильність якої треба довести.

Докази — аргументи, що підтверджують істинність основної думки за допомогою фактів і логічних доведень.

Висновок —те, що випливає з доказів (узагальнення); остаточна думка про що-небудь; підсумок, міркування.

 

-  Якими доказами ви можете доповнити роздум? Висловити свою думку з приводу висновку. Що б ви додали?


Поміркувати, хто такий друг? Кого ви могли б назвати своїм другом? Які якості мають бути притаманні цій людині? А чи відрізняються, на вашу думку, слова «друг» і «справжній друг»? Відповідь покласти в основу твору-роздуму.

  Запам’ятайте і порівняйте!

Учинок — дія, що складається з таких елементів: мотиву (спонукання, зацікавленості), наміру, мети, власне дії, наслідків, самооцінки людиною власного вчинку та її ставлення до оцінки навколишніх. 

Поведінка — сукупність учинків людини, здійснюваних нею протягом відносно тривалого періоду. Поведінка охоплює всі вчинки людини в цілому незалежно від того, є вони навмисними чи ненавмисними.


Переглянути відео "Героїчний вчинок заради друга".


Переглянути відео "Героїчний вчинок школяра з Борисполя".


Увага! Твір — продукт творчої діяльності людини; самостійна шкільна або домашня робота у вигляді письмового (усного) викладу учнями своїх думок на задану тему. Твір-роздум має містити власні міркування з реально існуючої проблеми.

Зразок твору 

Домашнє завдання: написати  твір-роздум на одну з тем:  «Яким повинен бути справжній друг?», «Чому я пишаюсь своїм товаришем», «У яких вчинках виявляється людська шляхетність», «Який вчинок можна вважати героїчним»,  використовуючи фразеологізми та слова з довідки.

Довідка: людина, що відповідає моєму ідеалу; вірний, незрадливий; готовий допомогти в біді; правдивий, принциповий; може і готовий захистити; безкорисливий; зацікавлений у добробуті й злагоді; вдячний товариш.

Прочитати с.222-223, 239-242.

 

 

 

 

середа, 11 листопада 2020 р.

9 клас

Українська література

(12.11.2020)



Григорій Сковорода. Життя і творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. «Сад Божественних пісень», «Байки Харківські», філософські трактати. Біблійна основа творчості Г. Сковороди та його вчення про самопізнання і «сродну (споріднену) працю». Проповідь житейської невибагливості, пошуку гармонії з собою і світом. Повчальний характер і художні собливості збірки «Байки Харківські». «Бджола та Шершень»


  1. Ознайомитися з біографією Г.С. Сковороди.

  2. Переглянути презентацію.

 3.  Обличчя  української історії .


В океані житейської суєти, де стільки спокус і неправди, поет бачить два непорушні орієнтири: світлий розум, просвітлений Біблією і книгами, і чисту совість – моральність, звірену з євангельськими заповітами. Як носій гуманістичного світогляду Сковорода – філософ найперше бачив і цінував у Євангелії християнську концепцію вільної особистості, неповторної людської індивідуальності, носія вищого духовного виміру буття. Саме цю концепцію розробляв він у своїх трактатах та діалогах. Філософ закликав людину пізнати себе і піднести себе над світом марноти і глупства, розвинути в собі мудрість, бо мудрість – це розум, це Бог. Біблія для Сковороди – це спосіб життя, життя у злагоді з вірою і мораллю.

4. Робота з підручником

- Проаналізуйте афоризми Сковороди на сторінці 74.

- Який зв'язок спостерігаємо із Святим Письмом та нашим життям?

- Віднайдіть філософські положення Григорія Савича у підручнику на сторінці 73.

           

Сократ писав: «Пізнай самого себе». Ідея "пізнання себе" сягає сивої давнини, поринає в глибину віків. Ще давньогрецькі філософи звертали увагу на важливість самопізнання, яке вважали великим кроком людини на дорозі до свого щастя, а саме -  віднайдення свого призначення в житті, своєї спорідненості з людством, вінцем яких була "сродна праця".

Людина у вченні Г. Сковороди постає не просто частиною природи, а є особливим світом, який він називає мікросвітом, що перевищує всі явища природи. Духовний розвиток проявляється через моральне самовдосконалення, цінності, знання, працьовитість, віру, милосердя, справедливість тощо. Праця визначається природними покликами людини й спрямована на благо суспільства, де метою постає реалізація тих здібностей, які закладені в самій людині. Варто сказати, що «сродність» характеризує певний вид діяльності людини.

           «Хто труда не докладе, той до добра не прийде».

           Щастя людини — в «природженому ділі», що немає нічого гіршого, «як купатися               в достатку і смертельно мучитися без природженого діла».

           «Сколько должностей, столько сродностей».

           «А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука».

           “Сродна праця-це найсолодша в світі річ”.

Особливого значення Г. Сковорода надав природним здібностям людини, «сродності», на основі чого ґрунтується вибір життєвого шляху. Якщо вибір людини зробила правильний, то вона буде щасливою. Бо щастя, на думку філософі, не в багатстві, не у вчинках, а в поєднанні свого життя, своїх уподобань і здібностей з природою, тобто з волею Божою. Філософ з повагою ставився до праці, яка є сенсом життя людини, тобто є «сродною» для людини. Проте кожна людина має внутрішню «сродність» лише до певного виду діяльності.

 5.  Переглянути «Бджола та Шершень».




 6.  Аналіз байки «Бджола та Шершень» (записати в зошит)

https://narodna-osvita.com.ua/1536-grigory-skovoroda-bdzhola-ta-shershen-analz-tvoru-kritika.html

Харків


Домашнє завдання:

-  Заповнити таблицю . Прочитати с.65-69,с.72-74  «Вступні двері до християнської добронравності».

- Вивчити визначення «байка».

Три наріжних каменя  Хартії вільної людини

Афоризми Григорія Сковороди

(зі с.74)

Відповідальність за своє життя, а отже, його успіх, добробут і щастя нікому не може бути переданою. Ми самі несемо відповідальність за себе.

 

Мораль і духовні цінності не можуть бути відкладеними на завтра. Вони завжди потрібні сьогодні.

 

Ми будуємо те, що уявляємо, а отже, від глибини, масштабу і творчого хисту нашої уяви залежить наше майбутнє.

 


-           Моральне завдання:  шукайте своє місце в житті, завжди щось робіть – саме тоді «сродна» праця ввійде у ваше життя й завжди приноситиме гарні плоди, бо «ніщо не втрачено, якщо не втрачено все»,  – саме таке життєве кредо ми можемо перейняти у філософа, поета, педагога Григорія Сковороди.

 

 

 


 

6 клас

Українська література

(12.11.2020 -17.11.2020)

Патріотичні мотиви творів Т. Г. Шевченка, їхній героїчний пафос, зображення в них історичного минулого. Історична основа поеми «Іван Підкова». Специфіка ліричних і ліро – епічних творів

Пам`ятник І. Підкові у Львові

1.      Прочитати.

Перебуваючи в Петербурзі, Т. Г. Шевченко завжди з сумом згадував свою поневолену Батьківщину. Йому дуже хотілося, щоб український народ згадав своє минуле – козаччину, гайдамаччину, піднявся і нарешті скинув ці ненависні кайдани. Ці думки, переживання вилилися у поетичні рядки – поему «Іван Підкова». Ще понинішній день згадує і український народ про Івана Підкову і в піснях співає про його страшну смерть. Звичайно, і Шевченко звеличив славні подвиги цього героя. Цей твір поет написав у 1839 році у Санкт – Петербурзі.

   Іван Підкова – це славний козацький ватажок другої половини ХVІ століття, відомий у народі походами на турків. Бурхлива уява поета змалювала його ще і як ватажка морських походів, але в історії таких відомостей немає.

  Поема «Іван Підкова» складається з 2 частин. Перша – це спогади про минуле України, коли запорожці «панували, добували і славу, і волю». Тепер, як сумно зазначає поет, все те «минулося, і онук косу несе в росу», тобто покірно працює на панщині. Друга частина – це зображення морського походу під керуванням мудрого отамана – батька козацького.

Іван Підкова – коли народився невідомо, помер у 1578 році, запорозький козак до 1577 року,  а в 1577 – 1578 – молдавський господар, за походженням молдаванин, який боровся проти турецьких і татарських загарбників. У 1578 році переїхав в Україну і за наказом польського короля Стефана Баторія, на догоду турецькому султанові, був страчений у Львові, йому відрубали голову. За історичними відомостями та народними піснями похований у Каневі.

 

2.      Переглянути відео «Виникнення козацтва. Запорозька Січ» (за бажанням). 

 

3.      Прослухати аудіозапис твору «Іван Підкова» 

 

4.      Заповніть  паспорт твору.

 

         Записати назву, автора , жанр твору.





Записати тему, ідею, основну думку.

 


Записати художні засоби твору.

 

5. Дати відповіді на питання  гри «Найуважніший» (письмово)

1.   Ким був Іван Підкова? 

2.   Хто він за національністю? 

3.   У якому році він був страчений? 

4.   Поема «Іван Підкова» Тараса Шевченка написана у .... році 

5.   Де була написана поема? 

6.   Коли і де стратили Івана Підкову?

7.   Як був страчений Іван Підкова? 

8.   За жанром це... 

9.   Твір поділяється на скільки частин? 

10.  Китайка – це…

11.  Сучасна назва Царгорода – це …

12. Наведіть приклад контрасту в першій частині поеми.

(Контраст (фр. contraste — протилежність) — різко окреслена протилежність у чомусь: рисах характеру, властивостях предметів чи явищ).

 

6.      Теорія літератури (записати та вивчити)

 Ліричний твір (лірика від гр. Lirikos – музичний, наспівний) – відображення в поетичній формі життя, показуючи окремі переживання людини, її думки, почуття, викликані певними життєвими обставинами. За змістом розрізняють лірику громадсько – політичну, філософську, інтимну, любовну, пейзажну.

 Строфа (гр. Strophe – повернення) – сполучення 2 чи кількох віршованих рядків, об`єднаних системою рим та загальною інтонацією. Розрізняють залежно від кількості рядків: двовірш (дистих), тривірш (терцет), чотиривірш (катрен), шестивірш (секстина).

 Поема — ліро-епічний віршований твір, у якому зображені значні події і яскраві характери, а розповідь героїв супроводжується розкриттям авторських переживань і роздумів.

Іван Підкова 

             


Пам’ятник Іванові Підкові на Тарасовій горі (Канів) 

        


Цікавинка «Гетьмани: таємниця могил»

  

Домашнє завдання

   Навчитися виразно читати поему «Іван Підкова». Вивчити визначення понять із теорії літератури: « поема», «ліричний твір», «строфа».

понеділок, 9 листопада 2020 р.

 9 клас

Українська мова

(10.11.2020)

Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення


Творча робота 

Утворіть  складносурядні речення за схемами:

[   ], і [   ].      [   ], але [   ].     [   ], однак [   ].     Ні [   ], ні [   ].   [   ] і [   ].


1. Запишіть  і визначте, чи є в поданих реченнях розділові знаки? Якщо є, то які?


№ речення

Речення

 Наявність розділового знаку

Так / Ні

1.

Небо вночі чисте, і видно зірки (Є. Гуцало).

 

2

Навкруг рясні стоять сади, платани і каштани та шелест верб у нам’яті не тане (М. Рильський).

 

3

Я усміхнусь – і все навкруг сміється.

 

4

Сузір'я бігли за Чумацьким Возом, а ми пливли в чу­дацькому човні (В. Стус).

 

6

Ще хвилина і ми відриваємось від землі.

 

7

За тополями сонце встає і зозуля кує.

 

8

Верес цвіте і на серці осінньо.

 

9

Сонце поцілувало крижану землю і вона зашарілася блакитними пролісками

 

 

 «Мозкова атака»

Зверніть увагу на речення . Порівняйте їх.

Небо синіє, і зеленіють тополі.

Пішов дощ, і все ожило.

Вітер почався, але духота не зменшилася


Робота з таблицею


Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення

Єднальні сполучники:    і (й), та (в значенні і), ні..ні; ані…ані; також

Протиставні сполучники: а, але, та (в значенні але), проте, зате, однак

Розділові сполучники: або, чи, то, хоч,  то…то, або…або

Одночасність

 

Високі верби шуміли над ровом, і небо між ними синіло, наче емаль.

Протиставлення

 

До землі вже притулився зоряний вечір, а з городів запахло чорнобривцями та соняшниками

Означають явища, що чергуються

 

То сонце вигляне, то знову туча…

Послідовність

 

Достигла нива колосиста, і зріють яблука в саду.

Зіставлення

 

На столі з-під рушника виглядає житній хліб, а поряд темніє пучок польових волошок.

Означають явища, які виключають одне одного

Або рибку з’їсти, або на дно сісти.

Причинно-наслідковість

 

День видався холодний, і угорі гули вітри.

 


Творче конструювання


Об’єднати прості речення в складносурядні, використовуючи різні сполучники. Визначити смислові зв’язки між їхніми частинами .


  • За легендою, в ніч на Івана Купала папороть зацвітає вогняною квіткою. Щасливчик, зірвавший її , отримає неймовірну силу та здібності.
  • З вишитим рушником зустрічали гостей. Молоді ставали на рушник під час шлюбного обряду. 

 Виконати вправу 127 (1 - 2, 4 речення).


Домащнє завдання: вивчити правила (п.12), вправа 132 або 135.








 



 7 клас

Українська література

(10.11.2020)

«Заповіт (“Як умру, то поховайте…”)» − твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбутнє свого народу, віра в нього.

ТЛ: ідея.

Свій знаменитий «Заповіт» Тарас Шевченко написав 25 грудня 1845 р. в м. Переяславі під час важкої хвороби.

У грудні 1845 р. Шевченко гостював на Переяславщині в поміщика-декабриста С. Н. Самойлова. Тут він, застудившись, захворів. 24 грудня стан його різко погіршав — запалення легенів. Самойлови, побоюючись ще гіршого, відправляють поета в Переяслав до Козачковського. Тяжко було в дорозі, не легше й по прибутті, хоч лікар-приятель зробив усе можливе. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години його життя. Так не хотілося вмирати, бо ж тільки почав по-справжньому жити. Але до всього треба бути готовому. Якщо, отже, смерть, то треба сказати людям останнє слово. Нелюдськими зусиллями перемагаючи хворобу, якось підвівся й ослаблими руками запалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для молодої людини слова:

Як умру, то поховайте Мене…

Отакі події наштовхнули Шевченка до написання «Заповіту». Але поштовх ще не є причиною. Якби тільки хвороба поета була причиною, то ми мали б суто особистий, так би мовити, приватний, а не громадянський заповіт. Насправді ж вірш був викликаний суспільно-політичними умовами життя країни в 3040-х роках ХІХ століття, сповнений глибокого революційного змісту.

Поет викриває соціальне зло, про яке спочатку наслухався, а потім побачив на власні очі 1843-1845 рр. Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, він чув відгомін спалахів селянських повстань Україною. Побувавши і в панських палацах, і в мужицьких хатинках, він побачив, що пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. Він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок:

… вставайте, кайдани порвіте.

Уперше поезія була надрукована під назвою «Думка» у збірнику «Новые стихотворения Пушкина и Шевченка» (лейпциг, 1859). В автографі вонане має заголовка. Загальновідома назва «Заповіт» з’явилася як редакційна у виданні «Кобзаря» 1867 р.

Записати паспорт твору

Автор – Тарас Шевченко “Заповіт” 

Рік написання: 1845 

Жанр: ліричний вірш. 

Вид лірики: громадянська. 

Напрям: романтизм. 

Тема : “Заповіт”: заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду. 

Основна думка: змінити соціальний устрій гноблених можна тільки революційним шляхом. 

 Художні засоби:

Епітети: «степ широкий», «Вкраїна мила», «лани широкополі», «вража зла кров», «сім’ї великій… вольній, новій», «незлим тихим словом», «синєє море», «злою кров’ю», «вражою кров’ю». 

Авторський епітет: «Дніпро ревучий». 

Персоніфікація: «Дніпро реве …, понесе … кров». 

Метафора: «полину до … Бога», «кров’ю волю окропіте».   

Алітерація (звук [р]): «реве ревучий», «І вражою злою кров’ю волю окропіте».   

Контраст: «полину до самого Бога молитися… а до того я не знаю Бога». 

Повтори: «Як… було…», «реве ревучий», «в сім’ї…». 

Образи-символи: степ (воля), на могилі – кургані (козацька доблесть), Вкраїна (батьківщина), лани – поля (земля-матір), Дніпро (доля українського народу), море (прірва), кров (боротьба), кайдани (гніт), сім’я (майбутнє).

Інтерактивна гра "Тарас Шевченко"

Домашнє завдання: вивчити  напам`ять  "Заповіт". читати (підручник) с.69-72.