Показ дописів із міткою Дистанційне навчання 9 клас. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Дистанційне навчання 9 клас. Показати всі дописи

середа, 11 листопада 2020 р.

9 клас

Українська література

(12.11.2020)



Григорій Сковорода. Життя і творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. «Сад Божественних пісень», «Байки Харківські», філософські трактати. Біблійна основа творчості Г. Сковороди та його вчення про самопізнання і «сродну (споріднену) працю». Проповідь житейської невибагливості, пошуку гармонії з собою і світом. Повчальний характер і художні собливості збірки «Байки Харківські». «Бджола та Шершень»


  1. Ознайомитися з біографією Г.С. Сковороди.

  2. Переглянути презентацію.

 3.  Обличчя  української історії .


В океані житейської суєти, де стільки спокус і неправди, поет бачить два непорушні орієнтири: світлий розум, просвітлений Біблією і книгами, і чисту совість – моральність, звірену з євангельськими заповітами. Як носій гуманістичного світогляду Сковорода – філософ найперше бачив і цінував у Євангелії християнську концепцію вільної особистості, неповторної людської індивідуальності, носія вищого духовного виміру буття. Саме цю концепцію розробляв він у своїх трактатах та діалогах. Філософ закликав людину пізнати себе і піднести себе над світом марноти і глупства, розвинути в собі мудрість, бо мудрість – це розум, це Бог. Біблія для Сковороди – це спосіб життя, життя у злагоді з вірою і мораллю.

4. Робота з підручником

- Проаналізуйте афоризми Сковороди на сторінці 74.

- Який зв'язок спостерігаємо із Святим Письмом та нашим життям?

- Віднайдіть філософські положення Григорія Савича у підручнику на сторінці 73.

           

Сократ писав: «Пізнай самого себе». Ідея "пізнання себе" сягає сивої давнини, поринає в глибину віків. Ще давньогрецькі філософи звертали увагу на важливість самопізнання, яке вважали великим кроком людини на дорозі до свого щастя, а саме -  віднайдення свого призначення в житті, своєї спорідненості з людством, вінцем яких була "сродна праця".

Людина у вченні Г. Сковороди постає не просто частиною природи, а є особливим світом, який він називає мікросвітом, що перевищує всі явища природи. Духовний розвиток проявляється через моральне самовдосконалення, цінності, знання, працьовитість, віру, милосердя, справедливість тощо. Праця визначається природними покликами людини й спрямована на благо суспільства, де метою постає реалізація тих здібностей, які закладені в самій людині. Варто сказати, що «сродність» характеризує певний вид діяльності людини.

           «Хто труда не докладе, той до добра не прийде».

           Щастя людини — в «природженому ділі», що немає нічого гіршого, «як купатися               в достатку і смертельно мучитися без природженого діла».

           «Сколько должностей, столько сродностей».

           «А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука».

           “Сродна праця-це найсолодша в світі річ”.

Особливого значення Г. Сковорода надав природним здібностям людини, «сродності», на основі чого ґрунтується вибір життєвого шляху. Якщо вибір людини зробила правильний, то вона буде щасливою. Бо щастя, на думку філософі, не в багатстві, не у вчинках, а в поєднанні свого життя, своїх уподобань і здібностей з природою, тобто з волею Божою. Філософ з повагою ставився до праці, яка є сенсом життя людини, тобто є «сродною» для людини. Проте кожна людина має внутрішню «сродність» лише до певного виду діяльності.

 5.  Переглянути «Бджола та Шершень».




 6.  Аналіз байки «Бджола та Шершень» (записати в зошит)

https://narodna-osvita.com.ua/1536-grigory-skovoroda-bdzhola-ta-shershen-analz-tvoru-kritika.html

Харків


Домашнє завдання:

-  Заповнити таблицю . Прочитати с.65-69,с.72-74  «Вступні двері до християнської добронравності».

- Вивчити визначення «байка».

Три наріжних каменя  Хартії вільної людини

Афоризми Григорія Сковороди

(зі с.74)

Відповідальність за своє життя, а отже, його успіх, добробут і щастя нікому не може бути переданою. Ми самі несемо відповідальність за себе.

 

Мораль і духовні цінності не можуть бути відкладеними на завтра. Вони завжди потрібні сьогодні.

 

Ми будуємо те, що уявляємо, а отже, від глибини, масштабу і творчого хисту нашої уяви залежить наше майбутнє.

 


-           Моральне завдання:  шукайте своє місце в житті, завжди щось робіть – саме тоді «сродна» праця ввійде у ваше життя й завжди приноситиме гарні плоди, бо «ніщо не втрачено, якщо не втрачено все»,  – саме таке життєве кредо ми можемо перейняти у філософа, поета, педагога Григорія Сковороди.

 

 

 


понеділок, 9 листопада 2020 р.

 9 клас

Українська мова

(10.11.2020)

Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення


Творча робота 

Утворіть  складносурядні речення за схемами:

[   ], і [   ].      [   ], але [   ].     [   ], однак [   ].     Ні [   ], ні [   ].   [   ] і [   ].


1. Запишіть  і визначте, чи є в поданих реченнях розділові знаки? Якщо є, то які?


№ речення

Речення

 Наявність розділового знаку

Так / Ні

1.

Небо вночі чисте, і видно зірки (Є. Гуцало).

 

2

Навкруг рясні стоять сади, платани і каштани та шелест верб у нам’яті не тане (М. Рильський).

 

3

Я усміхнусь – і все навкруг сміється.

 

4

Сузір'я бігли за Чумацьким Возом, а ми пливли в чу­дацькому човні (В. Стус).

 

6

Ще хвилина і ми відриваємось від землі.

 

7

За тополями сонце встає і зозуля кує.

 

8

Верес цвіте і на серці осінньо.

 

9

Сонце поцілувало крижану землю і вона зашарілася блакитними пролісками

 

 

 «Мозкова атака»

Зверніть увагу на речення . Порівняйте їх.

Небо синіє, і зеленіють тополі.

Пішов дощ, і все ожило.

Вітер почався, але духота не зменшилася


Робота з таблицею


Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення

Єднальні сполучники:    і (й), та (в значенні і), ні..ні; ані…ані; також

Протиставні сполучники: а, але, та (в значенні але), проте, зате, однак

Розділові сполучники: або, чи, то, хоч,  то…то, або…або

Одночасність

 

Високі верби шуміли над ровом, і небо між ними синіло, наче емаль.

Протиставлення

 

До землі вже притулився зоряний вечір, а з городів запахло чорнобривцями та соняшниками

Означають явища, що чергуються

 

То сонце вигляне, то знову туча…

Послідовність

 

Достигла нива колосиста, і зріють яблука в саду.

Зіставлення

 

На столі з-під рушника виглядає житній хліб, а поряд темніє пучок польових волошок.

Означають явища, які виключають одне одного

Або рибку з’їсти, або на дно сісти.

Причинно-наслідковість

 

День видався холодний, і угорі гули вітри.

 


Творче конструювання


Об’єднати прості речення в складносурядні, використовуючи різні сполучники. Визначити смислові зв’язки між їхніми частинами .


  • За легендою, в ніч на Івана Купала папороть зацвітає вогняною квіткою. Щасливчик, зірвавший її , отримає неймовірну силу та здібності.
  • З вишитим рушником зустрічали гостей. Молоді ставали на рушник під час шлюбного обряду. 

 Виконати вправу 127 (1 - 2, 4 речення).


Домащнє завдання: вивчити правила (п.12), вправа 132 або 135.








 



 9 клас

Українська література

(09.11.2020)

Українська література доби Ренесансу і доби Бароко. Розвиток книгодрукування. Перші друковані книги в Україні. Іван Вишенський, Іван Величковський, Семен Климовський – видатні діячі української культури (оглядово). Історико-мемуарна проза. Загальні відомості про козацькі літописи (Самовидця, Г. Граб’янки, С. Величка) та «Історію русів».

ТЛ: Ренесанс, Бароко.

Загальна характеристика доби Відродження у вітчизняній літературі (конспект)

Ренесанс (або доба Відродження) — напрямок у мистецтві, що виник в Італії в ХІV ст. і поширився в Англії, Франції, Німеччині й інших країнах Європи.

Ідеологічною основою Ренесансу стали концепції гуманізму (з лат. humanus — людяний) та реформації (рух за оновлення церкви). Гуманізм і реформацію об’єднувала критика середньовіччя та католицької церкви.

Основна риса: у творах відображено інтерес до практичних знань, а також до матеріально-побутового, соціально-економічного життя людини.

Основна проблема: звільнення людини від надмірного церковного контролю.

Розв’язання проблеми: з’являються нові теми, мотиви (побутові, пейзажні, еротичні), ідеалізуються сила, активність людини. Латина поступається місцем національним мовам. Наука і мистецтво поступово починають відокремлюватися від церкви.

Світогляд: змінюється з догматично-церковного на природничо-науковий. Природа стає предметом наукового дослідження. Ідеал бачиться в усебічно розвиненій особистості людини.

Опрацювання таблиці «Доба Відродження в українській літературі» (усно)



Робота з таблицею «Реформація у вітчизняній літературі» (усно)

Бароко в українській літературі

Загальна характеристика барокової вітчизняної літератури

Уже в ХVІ ст. у європейських культурах на зміну Ренесансові приходить бароко — один з реалістичних стилів. Бароко (від італ. barocco — вибагливий, химерний) склалося в Європі в умовах перехідної доби від феодального до капіталістичного ладу (ХVІ–ХVІІ ст.).

Основна риса: у творах мистецтва цієї епохи світ відображається у протиставленні матеріального і духовного, емоційного і раціонального, природного і божественного.

Основна проблема: пошук відповіді на питання: у чому полягає справжня свобода людини — у її гідності, громадських правах чи матеріальній незалежності.

Розв’язання проблеми: повернення до середньовічних традицій. Використання релігійних мотивів. Ускладнення форми творів.

Світогляд: природа — шлях до Бога. Життя людини уявляється залежним від випадку, зовнішніх впливів, від природи.

Теми для своїх творів письменники брали із сучасного їм життя і в основному правдиво відображали його. Для художнього відтворення вони добирали з навколишньої дійсності відповідний матеріал: трагічні події, вияви страждання людей від урядових утисків, чиновницького беззаконня, невлаштованості побуту, різних невдач тощо.

Герої цих творів — вихідці з усіх станів суспільства, але, як правило, позначені психічною неврівноваженістю, хворобливими або низькими пристрастями, пройняті настроями приреченості.

Для композиції творів бароко характерні динамічність, напруженість розвитку подій, ускладненість сюжету і разом з тим слабкість зв’язку між його частинами, несподівані повороти дії, раптові переходи від однієї думки до іншої, часом протилежної за змістом, прагнення сполучати несполучуване: реальне й фантастичне, високе й низьке, прекрасне й потворне, добро і зло.

Риси барокової української літератури

- Центральне місце відводиться Богові.

- Релігійне забарвлення всієї культури.

- Присилення ролі церкви й держави.

- Спроба з’єднати античність із християнством.

- Культ «сильної та вищої людини» для служби Богу.

- Рухливість, динамізм, потреба в русі, зміні, трагічному напруженні та катастрофі.

- Пристрасть до сміливих комбінацій, до авантюри, чудернацького, незвичайного.

- Не лякається найрішучішого натуралізму, зображення природи в її суворих, часто неестетичних рисах.

- Поруч із зображенням повного життя є й закоханість у тему смерті.

- Стилістичні риси: прагнення перебільшення, гіперболи, антитези, метафоричність мови, переобтяженість формальними елементами.

Жанрова різноманітність бароко

- Полемічна література (твори І. Вишенського).

- «Низькі» комедійно-гумористичні жанри (шкільна драма, «різдвяні» й «великодні» вірші-травестії).

- «Середні», «вищі» жанри — риторична проза (Клірик Острозький, Мелентій Смотрицький, Кирило Транквіліон-Старовецький).

- Епіграматична поезія (Лазар Баранович, циклізований збірник Климентія Зіновіїва, епіграми Івана Величковського).

- Ораторська проза (проповіді Іонакія Галятовського, Дмитра Туптала, Стефана Дворського).

- Емблематична література (Г. Сковорода в прозових діалогах, віршах унаочнював абстрактні поняття та ідеї).

- Історико-мемуарна проза (риси «театральності», риторичність опису в «Літописі» Самійла Величка, «Історія русів»).

- Пісенно-інтимна барочна лірика («етикетна» панегірична поезія на честь титулованих осіб, світська лірика, елегія, пісня).

 Значення бароко як творчого методу в українській літературі

Найцінніші надбання бароко — гуманізм, заглибленість у внутрішній світ людини, нетерпимість до зла в усіх його проявах, яскравість викладу художнього матеріалу, динамізм розвитку сюжету, поширення можливостей зображувально-виражальних засобів, продуктивне словотворення тощо — були засвоєні мит-цями наступного часу.

Прочитати Перші друковані книги


Прочитати Іван Вишенський


Козацькі літописи (переглянути)


Інтерактивна вправа "Літопис Самійла Величка"

Прочитати с.54-63

Виконати тестову роботу до 09 листопада 20:00.


Код доступу 8677953
Покликання